Товарність основних видів сільськогосподарської продукції - Рентабельність сільськогосподарського виробництва(за...

^ Товарність основних видів сільськогосподарської продукції

Показники

2007

2008

2009

РТ 2009р. у в.п. до РТ 2007р.

ВП

ТП

РТ

ВП

ТП

РТ

ВП

ТП

РТ

Зерно без кукурудзи:

55012

47860,1

87

69259

58869,8

85

73295

64499,2

88

+1

Кукурудза на зерно

2028

1541,28

76

3938

3071,64

78

1690

1233,7

73

-3

Соняшник

3060

2998,8

98

3800

3610

95

2625

2467,5

94

-4

Цукровий буряк

3178

3178

100

 

 

 

 

 

 

0

Овочі

795

779,1

98

1208

1099,28

91

2187,5

1968,75

90

-8

М’ясо ВРХ

789

773,22

98

712

697,76

98

561

549,78

98

0

М’ясо свиней

692

664,32

96

851

816,96

96

623

598,08

96

0

Молоко

27107

26836

99

19854,00

19655,00

99

18230,00

18048,00

99

0

Таким чино, ми бачимо, що за досліджуваний період рівень товарності продукції коливається та досить нестабільний. У порівнянні результатів 2009року до 2007року ми бачимо, що позитивний результат має тільки рівень товарності зерна без кукурудзи - +1. Вся інша продукція має або той самий результат або від’ємний, що свідчить про не раціональне використання наявних ресурсів.

Кінцевим етапом розрахунків даного підрозділу буде визначення показників рівня інтенсифікації. Таким чином ми визначимо рівень рентабельності підприємства за досліджуваний період.

Таблиця 8

Рівень інтенсифікації

Показники

2007

2008

2009

2009 у % до 2007

1. Припадає на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.:




1.1. основних фондів

593,6

643,2

501,6

84,5

1.2. амортизації основних фондів

66,1

42,2

51,3

77,6

2. Одержано на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.:




2.1. валової продукції

348,8

269,9

282,1

80,9

2.2. товарної продукції

325,3

273,9

270,6

83,2

2.3. валового доходу

11,6

31,2

17,3

149,1

3. Одержано валової продукції, грн.:




3.1. на 1 люд.-год.

63,4

46,5

44,8

70,7

3.2. на 1 робітника

101721,5

74927,3

72201,5

71,0

4. Припадає на 1 га ріллі:




4.1. поточних виробничих витрат, тис. грн.

4,2

3,5

3,5

83,3

4.2. затрат праці, тис. люд.-год.

0,07

0,08

0,08

114,3

4.3. вартість добрив, тис. грн.

0,17

0,39

0,2

117,6

5. Урожайність, ц/га:




5.1. озимі зернові

36,3

39,3

36,3

100

5.2. ярі зернові

21,3

23,3

20,3

95,3

5.3. кукурудза на зерно

33,8

35,8

33,8

100

5.4. соняшник

8,5

9,5

7,5

88,2

5.5. цукровий буряк

158,9

0

0

-

5.6. овочі

79,5

75,5

87,5

110,1

6. Одержано на 1 га ріллі, грн.:




6.1. валової продукції рослинництва

1582,0

1795,1

1873,7

118,4

6.2. товарної продукції рослинництва

2017,1

2236,9

2102,0

104,2

7. Рівень рентабельності, %

-0,07

0,01

-0,03

+0,04в.п.

Підводячи підсумки можна сказати,що за досліджуваний період рівень рентабельності залишився все ще від’ємним, проте на 0,04 в.п. зменшився.

Щодо інших показників, то спостерігається значне збільшення витрат на виробництво, що у свою чергу призводить до збільшення повної собівартості продукцію, а це, у свою чергу, до зменшення прибутку підприємства та рівня рентабельності.

^ 2.2. Вихід продукції, собівартість та ціни як фактори, які визначають рентабельність

Даний підрозділ ми почнемо з визначення динаміки ціни одного центнера основних видів продукції. Це дасть змогу виявити коливання ціни за досліджуваний період.

Для цього складемо відповідну таблицю та проведемо необхідні розрахунки.

Таблиця 9

Динаміка ціни 1 ц основних видів продукції

Вид продукції

2007

2008

2009

2009 у % до 2007

Зерно без кукурудзи:

92,31

95,65

81,83

88,65

в т.ч. озимі зернові

76,99

77,88

78,43

101,88

ярі зернові

36,65

26,16

64,33

175,55

Кукурудза на зерно

93,02

93,91

93,73

100,76

Соняшник

146,31

139,93

142,22

97,20

Овочі

56,05

47,50

19,98

35,65

Молоко

150,48

143,55

147,51

98,03

Приріст живої маси:













ВРХ

1192,66

1013,31

1207,36

101,23

свиней

1264,32

1203,88

1265,28

100,08

За результатами наших розрахунків ми бачимо, що загалом ціни за досліджуваний період залишилися сталими. Значне збільшення спостерігається на ціні ярих зернових та становить 75,55%, а зменшення – на ціні овочів, що становить 64,35%.

Тепер ми перейдемо до визначення впливу основних факторів, а саме: ціни та собівартості, на прибуток.

Даний вплив ми визначимо за допомогою кореляційно-регресійного аналізу, суть якого полягає в тому, що це метод визначення і кількісної оцінки взаємо залежностей між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні явища та процеси.

Таблиця 10

Вплив основних факторів на прибуток

вид продукції

ТП, ц

Ціна 1 ц

Повна собівартість 1ц, грн

прибуток на 1ц,грн

відхилення

2007

2009

2007

2009

2007

2009

2007

2009

всього

в т.ч. за рахунок

К0

К1

Ц0

Ц1

С0

С1

П0=

Ц0-Ц1

П1=

Ц1-Ц0

П1-П0

К-ті

ціни

Собів.

Пу1-

П0

Пу2-Пу1

П1-

Пу2

зернові без кукурудзи

47860

64499,2

106,1

93

72,5

71,5

13,1

-13,1

-26,2

2167158,7

-844939

-1322246

в т.ч. озимі

51271

55437,4

86,5

94,5

62,3

61,3

-8

8

16

1341592,1

443498,9

-1785075

кукурудза на зерно

1541,3

1233,7

122,4

128,4

44

86,5

-6

6

12

96728,08

7402,2

-104118

соняшник

2998,8

2467,5

149,3

151,3

74,5

76,5

-2

2

4

184571

4935

-189502

овочі

779,1

1968,75

57,2

22,2

33,5

32,5

35

-35

-70

46624,375

-68906,3

22212

приріст живої маси: ВРХ

773,22

549,78

1217

1232

2125

2275

-15

15

30

-499185,24

8246,7

490969

свиней

664,32

598,08

1317

1318

1223

1232

-1

1

2

56220,52

598,08

-56817

молоко

26836

18048

152

149

144,6

111

3

-3

-6

133552,2

-54144

-79414

За результатами розрахунків ми бачимо, що прибуток збільшується в позитивному напрямі при умові зниження підвищення ціни реалізації чи збільшення обсягів товарної продукції.

Так, збільшення обсягів озимих зернових та одночасне підвищення ціни призвело до збільшення прибутку, що у подальшому призводить до підвищення рівня рентабельності.

Тепер перейдемо безпосередньо до визначення впливу основних факторів на рівень рентабельності.

Таблиця 11

Вплив ціни реалізації та повної собівартості на рівень рентабельності по окремим видам продукції (в розр. на 1ц)

вид продукції

ціна 1ц, грн

повна собів. 1ц, грн

рівень рентабельності,%

відхилення(+/-),%



2007

2009

2007

2009

2007

2009

Усл

усього

за рахунок

Ц0

Ц1

С0

С1

Р0

Р1

Ру

ціни

собів

Р0-Р1

Ру-Р0

Р1-Ру

зернові без кукурудзи

106,10

93,00

72,50

71,50

0,46

0,30

28,28

0,16

27,81

-27,98

в т.ч. озимі

86,50

94,50

62,30

61,30

0,39

0,54

51,69

-0,15

51,30

-51,14

кукурудза на зерно

122,40

128,40

44,00

86,50

1,78

0,48

191,82

1,30

190,04

-191,33

соняшник

149,30

151,30

74,50

76,50

1,00

0,98

103,09

0,03

102,08

-102,11

овочі

57,20

22,20

33,50

32,50

0,71

-0,32

-33,73

1,02

-34,44

33,41

приріст живої маси: ВРХ

1217,00

1232,00

2125,00

2275,00

-0,43

-0,46

-42,02

0,03

-41,60

41,57

свиней

1317,00

1318,00

1223,00

1232,00

0,08

0,07

7,77

0,01

7,69

-7,70

молоко

152,00

149,00

144,60

111,00

0,05

0,34

3,04

-0,29

2,99

-2,70

За даними таблиці ми бачимо, що у більшості випадків рівень рентабельності має позитивний напрямок за рахунок збільшення ціни.

Наприклад, озимі зернові, при збільшенні ціни та мінімальному зменшенні собівартості 1го ц рівень рентабельності збільшився на 0,15, але у випадку з виробництвом та реалізацією молока ми бачимо зворотній ефект – при значному зменшенні собівартості та мінімальному зниженні ціни рівень рентабельності зріс на 0,29.

^ 3. Резерви підвищення прибутку та рівня рентабельності

Щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв - це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації.

У процесі виявляння резервів виділяють три етапи:

1) аналітичний - на цьому етапі виявляють і кількісно оцінюють резерви;

2) організаційний - тут розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, які повинні забезпечити використання виявлених резервів;

3) функціональний - коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Резерви збільшення прибутку є можливими:

=> за рахунок збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

=> за рахунок зниження витрат на виробництво і реалізацію продукції;

=> за рахунок економії і раціонального використання коштів на оплату праці робітників та службовців;

=> за рахунок запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.\

Іншим важливим напрямком пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами і нормативами за видами витрат (сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньозмінні простої тощо.

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Здійснення організаційно-технічних заходів. За рахунок цього можна одержати економію протягом 12 місяців з моменту повного впровадження цих заходів.

2. Зменшення кількості робітників. Цей захід може забезпечити економію за багатьма напрямками через те, що він передбачає:

- збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою кількістю робітників;

- зміну трудомісткості продукції;

4. Зменшення прямих матеріальних витрат.

5. Зниження умовно-постійних витрат також може бути резервом збільшення прибутку. Таке зниження може статися у зв'язку зі зростанням обсягу випуску продукції.

6. Підвищення якості продукції. Це значний резерв збільшення прибутку.
Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів.

Основними джерелами резервів підвищення рівня рентабельності продажів є збільшення суми прибутку від реалізації продукції і зниження собівартості товарної продукції.

Найважливішим фактором і шляхом підвищення економічної рентабельності виробництва продукції рослинництва є подальше збільшення врожайності всіх сільськогосподарських і насамперед зернових культур. Ріст врожайності зернових культур стримується недостатньою інтенсивністю галузі, не дотриманням всіх елементів грунтозахисної системи землеробства, повільним освоєнням раціональних сівозмін і інтенсивних технологій, недоліками насінництва, відступом від вимог агротехніки оброблення культур. По оцінках українських вчених та економістів, приріст врожайності зернових культур при інтенсивній технології забезпечується за рахунок: раціонального застосування мінеральних добрив – на 30 –35%, використання інтенсивних сортів – на 15 –18%. Інше збільшення врожайності досягається за рахунок дотримання термінів і високої якості проведення усіх видів технологічних процесів оброблення зернових культур.

Збільшення врожайності впливає не тільки на збільшення валових зборів зерна, але і на економічну ефективність його виробництва: продуктивність праці, собівартість, а отже і на рентабельність.


Висновки

Показник рентабельності виробництва має особливо важливе значення в сучасних, ринкових умовах, коли керівництву підприємства потрібно постійно приймати ряд неординарних рішень для забезпечення прибутковості, а, отже, фінансової стійкості підприємства (фірми).

Фактори, що роблять вплив на рентабельність сільськогосподарського виробництва, численні і різноманітні. Одні з них залежать від діяльності конкретних колективів, інші зв'язані з технологією й організацією виробництва, ефективністю використання виробничих ресурсів, упровадженням досягнень науково-технічного прогресу.

Як показали практичні розрахунки, показники рентабельності мають більш-менш значні коливання по роках, що є наслідком зміни цін реалізації і собівартості продукції. На рівень реалізаційних цін впливає насамперед кількість і якість товарної продукції, а на собівартість – врожайність сільськогосподарських культур і продуктивність худоби, а також величина трудових і матеріальних витрат.

За результатами аналізу можна зробити наступні пропозиції:

А) По-перше, для одержання максимального прибутку підприємство повинне найбільше повно використовувати ресурси, і в першу чергу воно повинно використовувати виявлений резерв по виробництву на наявному в нього устаткуванні додаткової продукції. Збільшення випуску знижує витрати на одиницю продукції, тобто витрати на її виготовлення в розрахунку на одиницю продукції знижуються, а отже, знижується собівартість, що в остаточному підсумку веде до збільшення прибутку від реалізації продукції. Ну а крім цього, додаткове виробництво рентабельної продукції вже саме по собі дає додатковий прибуток. Таким чином, при збільшенні випуску і, відповідно, реалізації рентабельної продукції збільшується прибуток у розрахунку на одиницю продукції, а також збільшується кількість реалізованої продукції, кожна додаткова одиниця якої збільшує загальну суму прибутку. Унаслідок цього, збільшення рентабельної продукції, що випускається, за умови її реалізації дає значний приріст обсягу прибутку.

Б) Зниження собівартості також значно може збільшити одержувану підприємством прибуток. Одним з факторів зниження собівартості є збільшення обсягу продукції, що випускається. Іншими факторами є:

Злагоджена робота всіх складових виробничого процесу (основного, допоміжного, обслуговуючого виробництва);

Оптимізація потокових процесів на підприємстві.

В) Немаловажним фактором одержання додаткового прибутку є оптимізація структури збуту.

Список використаної літератури

Андрійчук В. Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. — 2-ге вид., доп. і перероблене. — К.: КНЕУ, 2002. — 624 с.

Грузінов В. П., Грібов В. Д. “Економіка підприємства”\\ М. :Фінанси і статистика, 1998. – с.124,150.

Добровенський В. Шевельов В. “ Як оцінити прибутковість підприємства” \\ Економіка України. – 2000 №30. – с. 37.

Зельднер А. Г. “Резерви підвищення рентабельності сільськогосподарського виробництва”. \\М. :Колосся. 1999.

Коваленко Н. Я. “Економіка сільського господарства” \\ Курс лекцій. – М. : ЭКМОС 2000. – с. 268

Літвін М. Н. “Про факторний метод планування прибутку і рентабельності “\\ Фінанси, 1999. - №3. – с. 29-35

Петренко Н. Я., Чужинов П. Н. “Економіка сільськогосподарського виробництва” Київ, 2000. –з. 221 – 238.

Сиротинський А. “Доданки рентабельності” // АПК: економіка, керування, 1999. - №10. –з.

Смородін М. Б. “Основи аналізу рентабельності сільськогосподарських підприємств ” Київ.: Статистика, 1999.

Економіка підприємства / Під ред. Горфинкеля В. О., Швандара В. А. // М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1998. – с. 60-65

Економіка сільського господарства / Під ред. Добриніна В. А. М.: Агропромиздат, 1998.- с. 248-251

Ейнштейн Д. “Рентабельність сільського господарства як фактор соціально-економічної стабільності ” \\ Економіка. 1998, -№10.- с. 66-72



5466591753481144.html
5466657841128788.html
5466769262758350.html
5466845249640070.html
5467069922538107.html